счетчик посещений

Підвищення якості роботи класних керівників у системі шкільної методичної роботи

 

Класне керівництво – особливий феномен педагогічної сфери. Через певні соціально- педагогічні ситуації класне керівництво стало ключовим елементом організації виховання в школі. І сьогодні, коли зростають вимоги до освіти , ключовими категоріями стають поняття «результативність», «якість» виховного процесу. А разом з тим і «якість роботи класних керівників».

            Якість освіти є багатогранною  категорією, яка за своєю сутністю відображає різні аспекти освітнього процесу- філософські,  соціальні, педагогічні, політичні, демографічні, економічні тощо. Великий тлумачний словник української мови так подає значення слова «якість»:

v Внутрішнє  визначення предмета, яке становить специфіку , відрізняє його від інших;

v Та  чи інша характерна ознака, властивість, риса кого-, чого- небудь;

v Сукупність характеристик продукції або послуг щодо її здатності задовольнити встановлені та передбачені потреби.

З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школі проводиться спеціальна методична робота , яка спонукає кожного вчителя, зокрема класного керівника, до підвищення свого фахового рівня, сприяє взаємному збагаченню  членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям навчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

            У процесі методичної роботи здійснюють підвищення наукового рівня класного керівника , його підготовку до засвоєння змісту нових програм виховання та технологій їхньої реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик виховання, вивчення й упровадження в шкільну практику передового педагогічного досвіду. Творче виконання перевірених рекомендацій , збагачення новими , прогресивними та досконалими методами і засобами виховання , удосконалення навичок самоосвітньої роботи  класного керівника, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

            Методична робота з питань виховної діяльності в школі передбачає такі напрямки:

-         Поглиблення філософсько -педагогічних знань, спрямованих на відродження та розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та практики виховання, психології, етики, естетики.

-         Вивчення принципів розвитку української національної системи виховання; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань виховної діяльності, опанування сучасних наукових методів;

-         Засвоєння методики виховної діяльності(організація індивідуальної роботи з дітьми, діяльності учнівського колективу, роботи з батьками, вчителями-предметниками);

-         Випереджальний розгляд питань методики вивчення розвитку та вихованості учнів, розвитку класного колективу, рівня співпраці школи, сім'ї та громадськості з проведенням відкритих виховних заходів, використанням наочності, ТЗН, дидактичних матеріалів;

-         Освоєння та практичне застосування теоретичних положень загальної педагогіки, методики та засад виховання на сучасному етапі розвитку українського суспільства, активізація позаурочної діяльності учнів і формування в них ціннісних орієнтацій;

-         Систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту та методики виховної роботи, грунтовне вивчення відповідних державних нормативних документів;

-         Упровадження досягнень педагогіки, етнопедагогіки, психології й окремих методик і передового педагогічного досвіду у сфері виховної діяльності з наголошенням на використанні в діяльності класних керівників зразків національної культури і традицій.

Найпоширенішою класифікацією форм методичної роботи є класифікація за кількістю учасників. Згідно з нею основними формами методичної роботи щодо питань виховної діяльності в школі є індивідуальні, групові та колективні.

            До індивідуальних форм роботи з класними керівниками належать: самоосвітня діяльність педагогів, індивідуальні консультації, наставництво, участь у конкурсі «Класний керівник року», творчі звіти класних керівників, які атестуються.

            Серед групових форм методичної роботи з класними керівниками зазначимо: групові консультації, творчі групи, творчі майстерні, взаємовідвідування виховних заходів, школи передового досвіду тощо.

            Колективними формами методичної роботи з класними керівниками є такі: відкриті виховні заходи, методичне об'єднання класних керівників, семінари, «круглі столи», педагогічні вітальні, педагогічні читання, науково-практичні конференції тощо.

            Провідне місце в роботі класного керівника посідає діяльність щодо самовдосконалення. Ця форма методичної роботи вчителів є складовою їхньої самоосвіти. Зміст індивідуальної самоосвіти класного керівника охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільного методичного об'єднання класних керівників, підготовку до виступів  на засіданнях педагогічної ради, конференціях, нарадах, батьківських та інших зборах; розробляння окремих , пов'язаних з удосконаленням виховного процесу; проведення експериментальних досліджень.

            Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту та форм; комплексний підхід до організації вивчення обраної теми із самоосвіти ; індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття класним керівником теоретичних знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов  для звернення педагогів до нових досягнень науки та передового педагогічного досвіду; завершеність  самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції тощо).

            Сформувати та розвинути практичні вміння щодо здійснення виховної діяльності класним керівникам допомагає така форма методичної  роботи як наставництво. Наставник надає молодому класному керівнику допомогу щодо планування виховної роботи , розробляння планів позакласних виховних заходів, організації роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу (за потребою) – учнями, батьками, вчителями – предметниками, керівниками гуртків тощо. Результати наставництва розглядаються  наприкінці навчального року адміністрацією школи.

            Зростанню фахової майстерності вчителів у сфері виховання допомагає участь у  конкурсі «Класний керівник»: учитель активізує наявні знання, використовує накопичений досвід практичної роботи , виявляє творчий підхід , креативність, разом з тим поглиблює свої знання та вміння щодо організації виховного процесу.

            Творчі звіти класних керівників використовують перед атестаціє педагогічних працівників. Під час звітування на педагогічній раді педагог ділиться своїми знахідками, методичними напрацюваннями, знайомить інших учителів із технологією власного досвіду. Оформлюють творчі звіти  у вигляді портфоліо, мультимедійних презентацій, методичних видань тощо.

            Взаємовідвідування вчителями виховних заходів має суттєве значення для підвищення їхньої педагогічної майстерності. Якщо молодий і недосвідчений  класний керівник відвідає виховний захід , який проводить його старший колега , цим він може збагатити свій методичний багаж.  Якщо ж досвідчений педагог відвідає виховний захід менш досвідченого колеги , то зможе порадити йому, як удосконалити певний момент заходу. Можливо, і досвідчений педагог знайде щось корисне для себе в молодшого колеги. Слід відзначити , що відвідувати можна не лише виховні заходи чи уроки, але й батьківські збори, засідання гуртків, секцій, оскільки в такому разі молодий класний керівник матиме нагоду розвинути теоретичні знання та практичні вміння щодо проведення батьківських зборів, спілкування з батьками та дітьми в неформальному оточенні тощо.

            Відкриті виховні години – це одна з колективних форм методичної роботи, їх мета – підвищення майстерності класних керівників. Основні завдання відкритих виховних заходів – упровадження в практику передового педагогічного досвіду та результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на вирішення завдань, які постають перед школою. Під час аналізу й обговорення відкритих заходів необхідно забезпечити цілеспрямованість обговорення , науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю в критичних зауваженнях, поєднання аналізу заходу з практичними рекомендаціями, підбиття його підсумків кваліфікованими спеціалістами.

            Методичне об'єднання класних керівників є центром методичної роботи , вивчення й утілення досягнень теорії та передового досвіду в практику виховання.На засіданнях методичного об'єднання заслуховуються й обговорюються доповіді з найактуальніших питань навчання і виховання , нову фахову літературу, організовувати взаємовідвідування уроків і виховних заходів, проведення й обговорення відкритих уроків і виховних заходів. , виготовлення наочності , застосування технічних засобів навчання. У їхній компетенції – організація консультацій для молодих педагогів , заслуховування звітів класних керівників про виконання індивідуальних планів самоосвіти.

            План роботи методичного об'єднання складається на навчальний рік. На першому організаційному засіданні обирають голову та секретаря терміном на 1 рік, обговорюють проект плану роботи та доповнюють його , обмінюються досвідом з питань підготовки до нового навчального року. Кількість засідань МО на рік – не менше 4.

            Крім виступів за темою на засіданнях МО проводять огляд методичних літератур з питань виховання, ознайомлення з досягненнями педагогічної науки, вирішують поточні питання , затверджують плани виховної роботи класних керівників; звітують педагоги, які пройшли курси підвищення кваліфікації, тощо.

            Семінари класних керівників- ще одна продуктивна норма методичної роботи. До кожного заняття готують запитання з обраної проблеми, з якою учасників семінару слід ознайомити хоча б за тиждень. До роботи семінарів залучають психологів, соціологів, методистів, представників педагогічної науки. План проведення семінарів розробляє заступник директора з виховної роботи. На семінарах обговорюють конкретні питання виховної роботи: зміст, методику та технологію виховного процесу, превентивне виховання, діагностичний інструментарій тощо. За формою проведення семінарів можуть бути:

-         Науково-практичні, на яких виступи представників  педагогічної науки  підтверджують результати практичної роботи педагогів;
- семінари-практикуми- відкриті заходи виховного  характеру, ділова гра тощо з подальшим обговоренням  із усіма учасниками семінару;

-         Теоретичні семінари – заняття, що підвищують теоретичний рівень класних керівників.

Теми, проблеми та завдання для обговорення на семінарах класних керівників бажано добирати з огляду на завдання та зміст виховної роботи в школі.

      Педагогічні читання сприяють підвищенню педагогічної майстерності класних керівників. Ця форма має на меті узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду. Педагогічні читання проводяться із актуальної педагогічної тематики. Класні керівники упродовж певного періоду працюють над окремими темами проблеми та на  шкільних педагогічних читаннях доповідають про результати свого дослідження.

      Отже, перелічені форми методичної роботи сприятимуть підвищенню фахової майстерності класних керівників. Диверсифікація форм методичної роботи є запорукою успіху .  Подальші дослідження мають  бути зосереджені на визначенні критеріїв якості управління методичною роботою з класними керівниками.