"Жага до життя" (сценарій присвячений до відзначення Всесвітнього дня інвалідів)

м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

КЗ СЗШ №38 імені Секретнюка І.О.

Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської  області

Вчитель англ.мови, класний керівник,

Вікторія Анатоліївна Полагейкіна

 

«Жага до життя»

«Дивись на нас, як на рівних»

(сценарій програми до відзначення

Всесвітнього дня інвалідів)

Мета: Ознайомити дітей з Державними програмами соціальної підтримки інвалідів в Україні; дати інформацію про проведення Параолімпійських  ігор;  формувати в учнів почуття милосердя та солідарності з дітьми з обмеженими фізичними можливостями; виховання толерантного ставлення, підтримки, співчуття до інвалідів.

Обладнання: У класі виставка робіт дітей з обмеженими можливостями та їх батьків; поряд фотоматеріал про спортсменів-переможців Параолімпійських ігор, відео матеріал

«Жага до життя», «Художники»,

Плакати і малюнки дітей.

На дошці лозунг

Воскресайте камінні душі,

Розчиняйте серце і чоло,

Щоб не сказали про вас грядущі:

Їх на Землі не було.

(В.Симоненко)

Творче представлення для учнів  з відеоматеріалів та архівів із людьми з обмеженими можливостями та їх неоціненними талантами.

 

 

 Вчитель:  Відзначення Міжнародного дня інвалідів – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов’язок перед інвалідами, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Інваліди – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що буде добре. На щастя, поряд з ними є ті, хто хоче допомогти. І хто допомагає. Переймаючись буденними проблемами ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров'я і не тільки у день 3 грудня, а й протягом цілого року, не забувати про те, що поруч з нами живуть інваліди і вони потребують допомоги і уваги.

Інвалідність – міра втрати здоров’я та обмеження життєдіяльності, що перешкоджає або позбавляє конкретну особу здатності чи можливості здійснювати діяльність у спосіб, що вважається для особи нормальним.

Учень: НЕ СПІШІТЬ... (ДО дня ІНВАЛІДА присвячую)

Я знаю люди дуже важко всім,

І серце так стискається до болю.

 Та дуже прошу ,прошу не спішіть,

 Ви не спішіть жалітися на долю...

Якщо ти зрячий і навколо світ-

Веселки барвами сіяє,то дякуй БОГУ

 бо не зрячому в житті

 І радості цієї вже немає...

 Якщо ногами босими в росу

 ти На світанку би могла ступити,

То дякуй долі і згадай людей

 Багато, хто не можуть це зробити.

 Як у гаю співає соловей,

чи Листям шелестить тополя,

То ви щасливі,бо вам дано слух,

А багатьом це не судилась доля...

 То прошу подивіться навкруги

 І милосердні будьте до чужого Болю,

а нарікати не спішіть

 і Не спішіть жалітися на долю...

 

     Кожен день у житті людей з особливими потребами наповнений прагненням пристосовуватися до самостійного життя у суспільстві, самовдосконалення, приносити радість собі та оточуючим. І незважаючи на деякі невдачі та смуток, надія на краще та більш легше своє існування в суспільстві не залишає їх. Головне для них, що життя, є і воно продовжується.

     Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпродзержинської міської ради вживаються заходи, спрямовані на поліпшення соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями. За рахунок коштів державного бюджету здійснюються реалізації низки програм соціального захисту інвалідів. Протягом останніх років прийнято низку законодавчих і нормативних актів, що гарантують соціальну захищеність інвалідів державою. Згідно Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення медикаментами й іншими засобами включаючи автомобілі, крісла-коляски, протезно-ортопедичні вироби, друковані видання зі спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також надання послуг з медичної, соціальної, трудової і професійної реабілітації, побутового та торговельного обслуговування. Види необхідної матеріальної, соціально-побутової, медичної допомоги визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.

Допомога надається за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів в Україні. Передумовою гарантій зайнятості для інвалідів є здобуття відповідної освіти і професії. Законодавство гарантує право інваліда на навчання і професійну підготовку. Обдаровані діти – інваліди мають право на безоплатне навчання у вищих навчальних закладах, загальних навчальних закладах або в спеціальних позашкільних навчальних закладах.  

Учень: У них такие же сердца, такие точно мысли,
Такая ж кровь и доброта, такие же улыбки.
Они достойны тех же прав, что есть у нас на свете,
Ведь инвалид - не приговор, мы вместе на планете.
И каждый волен выбирать, чем хочет он заняться,
Куда идти, куда летать, и чем же наслаждаться.
Так пусть же каждый новый день несет в себе участие,
Поддержку жизни на земле, добро, любовь и счастье.

    Нещодавно в Національному музеї літератури України відкрилася виставка творів людей з обмеженими можливостями. Виставка приурочена Міжнародному дню інвалідів і відкрита зусиллями Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства культури і туризму, київської міської спілки інвалідів «Союз організацій інвалідів України» та «Національного музею літератури України».

 

Презентація «Фільм про інвалідів»

      24-річна киянка Ілона Слуговіна не змирилася зі своєю хворобою. У трирічному віці вона почала відчувати нестерпний біль у ногах. Лікарі під час обстеження виявили пухлину на хребті, але точного діагнозу так і не встановили. Той день, коли Ілона опинилася у візку, став найтяжчим. Вона перенесла дві операції, які зовсім не допомогли.

     Однак дівчину це не зламало. Ілона вирішила, що неодмінно використає своє можливості, щоб показати себе світові. Завдяки своїй упевненості та наполегливості вона досягла шаленого успіху в танцях. Ілона- три разова чемпіонка світу та Європи з бальних танців у візках та п’ятиразова чемпіонка Кубку світу. Численні нагороди дають їй надію, що її прізвище увійде в спортивну історію.

-         відео зі змагань

-         відео «Жага до життя»

Паралімпійці

Досягнення українських паралімпійців в Лондоні вразили – вони посіли 4 командне місце й завоювали 84 медалі: 32 золоті, 24 срібні й 28 бронзових. Це був найкращий виступ команди за всі роки незалежності. Не дивно, що функціонери наперебій вітали параолімпійську команду й розповідали про покращення в ставленні держави до спорту для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Досягти такого тріумфального успіху було не легко:адже у всіх, без виключення, видах спорту – спортивні досягнення паралімпійців значно зросли. Сьогодні, коли Лондон передає справжню естафету вогню, сили духу та нестримної любові гарячому та невгамовному Ріо-де_Жанейро, ми вкотре радіємо успіхам наших спортсменів, у честь яких 32 рази лунав Гімн України та 84 рази підіймався прапор нашої Вітчизни тут, у Лондоні. Кращими серед кращих стали: Прологаєва Наталя ( 3 золотих та 1 срібна нагорода у плаванні), Веракса максим ( 3 золотих та 1 бронзова нагорода у плаванні), Богодайко Євгеній ( 2 золоті та 2 срібні нагороди у плаванні), Павлик Роман (2 золоті та 2 срібні нагороди у легкій атлетиці), Дементьєв Єгор ( 2 золоті нагороди у велоспорті) та багато-багато інших українських атлетів, які щодня виборювали для України медалі різного ґатунку. Втім, загалом серед українських паралімпійців аж 22 спортсмени отримали золоті нагороди, а це, - погодьтесь – достойний результат.

-         відео виступу пловців

Інвалідність – явище соціальне, уникнути якого не може жодне суспільство і кожна держава відповідно до рівня свого розвитку, пріорітетів та можливостей формує соціальну та економіку політику щодо осіб з фізичними або розумовими вадами.

     Висловлюємо найтепліші слова нашим співвітчизникам – громадянам, на долю яких випали нелегкі випробування і зичимо Вам та Вашим родинам доброго здоров'я, життєвого оптимізму, добробуту і великого людського щастя.  

Люблю життя

Люблю життя таким, як воно є,
Яким його мені Всевишній дарував,
Хоч іноді воно жорстоко б'є
Йому я вдячна за святий цей дар.
Люблю його і в щастя дні погожі
І в дні зневіри, суму і жалю,
І навіть, коли жити вже не можу
Я щиро кожну мить його люблю.
Один лиш раз живу я в цьому світі
Люблю своє життя таким, як є.
Я вдячна Богу за всі дні прожиті,
Люблю життя я, бо воно моє.

 

-відео М.Гатала-Квасневського

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Далі заслуховуються заздалегідь підготовлені повідомлення учнів про видатних людей, що мали інвалідність, але знаходили в собі сили займатися політикою, писати картини, романи, вірші, музику.

Людвіг Ван Бетховен

Перша історія про видатного німецького композитора. Бетховена чекала безсмертна світова слава, але на шляху до неї геніальному композиторові судилося пройти через такі випробування, витримати які було під силу тільки хіба що йому одному. У віці 26 років Людвіг Ван Бетховен почав втрачати слух. Хвороба прогресувала повільно та невпинно. Вслухайтеся в слова композитора: "Майже 2 роки я уникаю будь-якого товариства, тому що я не в силі сказати людям: "Я глухий. Якби у мене була інша професія, можливо, мені б було легше, але не при моєму ремеслі. Я часто проклинаю своє існування. Я хочу, настільки це можливо, не піддаватися долі, хоч у моєму житті мені ще  багато  раз  доведеться  відчути себе знедоленим із усіх створінь Божих."

Майстер подолав духовну кризу. Саме у період загострення хвороби, від 30 до 40 років життя, Людвіг Ван Бетховен створив свої шедеври, які увійшли до золотого фонду світового музичного мистецтва ― симфонії, концерти, фантазії для хору, струнні квартети та інші. Композитор втримав тягар долі та втілив у музиці своє покликання. Він отримав перемогу над собою, над хворобою.

Франклін Рузвельт

Франклін Рузвельт (1882-1945 рр.) ― один із колишніх президентів США. Він став інвалідом унаслідок побутової травми. Влітку під час відпочинку, у 39-річному віці, він побачив лісову пожежу, яку і заходився тушити разом з синами. Декілька годин боролися з вогнем, потім зморені та гарячі викупалися в холодному озері. Як наслідок ― сильна застуда і... невмолимий діагноз лікарів ― поліомеліт. Усі намагання медиків поставити хворого на ноги були безуспішними. Молодий, повний енергії, Ф.Рузвельт почав лікувати себе сам, розробив систему вправ, які мали повернути ногам рухливість, але безрезультатно. І тоді він усю увагу зосередив на своїй політичній діяльності. Франклін Рузвельт тричі був обраний президентом США. З початку Другої світової війни, особливо, коли фашизм почав набирати загрозливих для світу форм, виступив одним з ініціаторів створення антигітлерівської  коаліції, був учасником Тегеранської (1943) та Кримської (1945) конференцій. Помер 12 квітня 1945 року, трохи не доживши до перемоги.

Микола Бідняк

Микола Бідняк (1930-2000 рр.) - визначний живописець і графік, майстер релігійного, станкового та монументального живопису. У 15-річному віці він втратив обидві руки. Йому судилося вижити, і, долаючи терни, стати художником. Навчався свого мистецтва в Канаді, мав численні нагороди. Малював він, тримаючи пензлик зубами. Особливо йому вдавалися фрески та ікони, тому його і запрошували розписувати знамениті храми.

Учитель звертає увагу дітей на те, що не слід забувати про внутрішні резерви  людини. В історії непоодинокі випадки, коли люди не просто боролися з вироком.

Підсумок уроку. Батько і мати нам дали життя. Не завдавайте їм болю, образи, прикрощів, страждань. Найбільше щастя для матері й батька ― це ваша працьовитість, любов до науки, повага до старших, слухняність. По-справжньому любити їх - означає приносити в дім мир і спокій. Умій віддячувати близьким. Умій бути добрим у думках і почуттях. Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню старість і хвороби приносять не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, тривоги і прикрощі за дітей своїх.

 

 

Подобається